Тут обелісків ціла рота…

22 червня український народ вшановує пам’ять мільйонів співвітчизників, життя яких обірвала Друга світова війна.

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про воїнів-визволителів, які вигнали ворога з нашої землі та здобули перемогу в цій жахливій війні.

У цей день ми згадуємо тих, хто загинув на полі брані, кого нацисти замучили в концентраційних таборах. Ми вшановуємо фронтовиків, трудівників тилу, вдів і дітей війни, усіх тих, хто день за днем наближав Велику Перемогу.

Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
Високу тишу стережуть.

Звання, і прізвища, і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
А не проживши й півжиття!

Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув.
Хтось, може, зорями сумними
У снах юнацьких не побув.

Хтось, може, має яку звістку,
Які несказані слова…
Тут на одному обеліску
Є навіть пошта польова.

Ліна Костенко

Честь і слава героям! 

Вічна пам’ять загиблим!