- Про факультет
- Безпека життєдіяльності
- Новини
- Керівництво
- Структура
- Вчена рада факультету
- Курси підвищення кваліфікації
- Випускники
- Контакти
- Скринька довіри
Підземелля Василіанського монастиря відкривають таємниці…
«Слава Ісусу!», – такими словами студентів 18 та 19 групи зустрів монах у чорній сутані та запросив на екскурсію до найбільш таємничого місця Умані – підземелля Василіанського монастиря. Це була подорож, яка занурила в історію не тільки становлення ордену греко-католиків на Уманщині, але й розвитку міста, участі його мешканців у турецьких війнах, Коліївщині, освітній діяльності відомих діячів ХVIII-ХХ ст.
Куратори 18 групи Ірина ФІЛІМОНОВА та 19 групи Олена НАГАЙЧУК разом зі студентами ознайомились із 250-літньою історією монастиря, сповнену величних і трагічних подій, відчули подих минулих часів, згадали імена яскравих особистостей, чиї долі нерозривно вплетені у долю м. Умань
Таємничий гід (а насправді – керівник історико-культурного заповідника «Стара Умань» Владислав ДАВИДЮК) повідав про життя ченців і отців-василіан, що служили у цьому монастирі, та показав 250-літні келії, де молилися ченці, навчались та відпочивали учні греко-католицької школи, що функціонувала при монастирі. Ці кімнати, вимуровані з холодного каменю, мовчазно свідчили про давні часи, про працю та молитви, що наповнювали ці стіни протягом багатьох років. Надзвичайний інтерес у студентів викликали справжні «живі» реліквії – зачитані, заляпані воском, пропалені свічками книги, що датуються ХVII-ХVIII ст., кожна з яких важить близько 10 кг.
Під час екскурсії лунає аудіосупровід – псалми у виконанні львівського греко-католицького хору, а ще тут можна відчути аромат ладану – усе так, як під час справжнього богослужіння. Така унікальна театралізована інтерактивна програма в підземних келіях реалістично відтворила побутове життя монастиря та створила ефект повного занурення в минуле за допомогою чотирьох чуттів: зору, слуху, нюху та дотику. Живі історії ченців, що звучали з уст співробітників ДІАЗ «Стара Умань», переносять у далекі часи, коли ці підземелля були частиною щоденного життя, але надзвичайно приємно було повернутись у реальність та відчути подих вітру і шелест осіннього листя.