Семінар: “Державний стандарт базової середньої освіти. Модельні навчальні програми для 5 класів НУШ з технологічної освітньої галузі”.
Співорганізаторами семінару стали Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Центрально-український державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Відділ освіти, молоді та спорту Гайворонської міської ради, Комунальна установа “Гайворонський центр професійного розвитку педагогічних працівників”, Комунальний заклад “Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат”, Науково-методична лабораторія з проблем інноваційної діяльності педагогічних працівників КЗ “Гайворонський МНВК”.
Семінар пройшов у форматі круглого столу за активної участі вчителів трудового навчання і технологій освітніх закладів Гайворонської міської територіальної громади, який відбувається у рамках педагогічного марафону – “НУШ: новий стандарт для базової освіти. Місія здійсненна!”
Тема семінару: “Державний стандарт базової середньої освіти. Модельні навчальні програми для 5 класів НУШ з технологічної освітньої галузі”.
У своїх доповідях науковці розкрили особливості нового державного стандарту НУШ, нові підходи у моделюванні змісту технологічної освіти, розкрили психологічні засади нової української школи.
Андрій Терещук (професор, завідувач кафедри технологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини) у своєму виступі зосередив увагу учасників семінару на особливостях нового державного стандарту базової середньої освіти.
У новому стандарті освітні результати впливають на те, яким має бути зміст освіти, і зокрема модельні та навчальні програми предметів.
Також, у новому стандарті – закладено цілісне бачення поступу дитини в навчанні від 1 до 12 класу (компетентнісний потенціал). З’явилася й академічна свобода закладу освіти, а також фахова автономія вчителя – заклад освіти може створити власну освітню програму, а вчитель з кожного предмету створити власну модельну програму або обрати одну з декількох уже розроблених і скоректувавши їхній зміст під умови закладу, і у такий спосіб створити власну навчальну програму.
Отже, якщо у старому стандарті зміст предметів/освітніх галузей регулював і по суті визначав вимоги до результатів навчання, то у новому стандарті НУШ, навпаки – результати навчання визначають зміст освіти.
Оксана Абрамова (доцентка кафедри теорії і методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності Центрально-українського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка) розкрила структуру і зміст модельної програми «Технології 5-6 класи» (створену авторським колективом: А. Терещук, О. Абрамова, В. Гащак, Н. Павич), окремо зупинилася на методичних питаннях моделювання змісту технологічної освіти.
Модельна програма це документ що визначає орієнтовну послідовність засвоєння результатів навчання, зміст навчального предмета та орієнтовні види діяльності учнів. Створення модельної програми відбувається на основі орієнтирів для оцінювання, які розкрито у змісті технологічної освітньої галузі державного стандарту базової середньої освіти. Оксана Абрамова акцентувала увагу слухачів на тому, що внесення змін до модельної програми у частині навчального змісту та видів діяльності, з урахуванням матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів та природних здібностей учнів, перетворює її на навчальну програму. Таку програму необхідно затвердити на педагогічній раді закладу освіти, і на її основі, може буде укладено відповідний календарно-тематичний план для занять з технологій. Однак й модельна програма також призначена для безпосереднього засвоєння учнями із згаданим плануванням уроків технологій.
Інна Левандовська (викладачка кафедри психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини) у своєму виступі розкрила психологічні засади вікових особливостей підлітків молодшого віку, під час їх переходу з початкового рівня середньої освіти до базового середнього. Важливо мотивувати учнів до навчальної діяльності, коли важливим є не так процес учіння як процес пізнання навколишнього світу, пізнання себе у перетворювальній діяльності. Окремо психологиня відзначила необхідність формувати в учнів здатність до усвідомлення своїх здобутків, і, порівняння власних одержаних результатів з попередніми, а не порівняння їх з результатами однокласників.
Семінар відбувся в дружній і теплій атмосфері співробітництва, – його учасники були щирими і відвертими у прагненні долучитися до заходу, внести свою лепту у висвітленні актуальних питань пов’язаних з реформуванням української школи.
Автор Андрій Терещук.