Упорядниками та виконавцями конференції були:
Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Український інститут розвитку освіти, Національна академія педагогічних наук України, проєкт «Навчаємося разом», що фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та ЄС, команда підтримки реформ МОН, Європейський фонд освіти, Європейський центр ім. Верґеланда, фонд «The LEGO Foundation», Британська Рада, EdCamp Ukraine.
У заході взяли участь близько трьох тисяч учасників, і це: керівники закладів освіти, керівники та методисти обласних інститутів післядипломної освіти (ІППО), тренери Британської Ради з наскрізних вмінь, тренери LEGO Foundation, регіональні тренери НУШ з початкової освіти, представники МОН, включно з RST, ІМЗО, УІРО, УЦОЯО, ДСЯО, ІОА, НАПНУ, МАН, партнерських міжнародних проєктів SURGe, проєкту “Навчаємось разом” та громадських організацій Європейського центру ім.Верґеланда, фонду «The LEGO Foundation», British Council, ГО “Освіторія”, EdCamp Ukraine та ін.
Модератором заходу був Юрій Гайдученко, (експерт з кластеру проєкту «Навчаємось разом»).
Проєкт «Нова українська школа» у своєму розвитку виходить на наступний рівень – впровадження нового Державного стандарту у закладах загальної середньої освіти для 5-9 класів, що буде розпочато у 2022 навчальному році для п’ятикласників. Важливо підготуватися до впровадження освітніх програм, які можуть створювати заклади освіти та відповідних модельних навчальних програм предметів та інтегрованих курсів, навчальних міжгалузевих модулів тощо. Заклади освіти відповідно до Закону України про освіту, набувають широкої фахової автономії у творенні власного освітнього середовища.
Роман Шиян (модератор, заступник директора Команди підтримки реформ Міністерства освіти і науки України) повідомив загальні засади проєктування навчальної діяльності на засадах Державного стандарту.
Заклад може створити освітню програму у різних варіаціях, у яких може буде змодельовано будь-яке поєднання предметів, інтегрованих курсів, однак за умови неодмінного виконання обов’язкових результатів, визначених Державним стандартом. Адже, зміст державного стандарту ґрунтується на обов’язкових результатах навчання, досягнення яких вчитель може визначати самостійно у тій послідовності, яку він вважає за необхідну.
Олександр Ляшенко (академік-секретар Національної академії педагогічних наук України, науковий консультант Проєкту) розкрив загальні засади Державного стандарту нової української школи, здійснив порівняльну характеристику «стандарту знань» та нового «стандарту умінь».
У своєму виступі учений, звернув увагу учасників конференції на ідеологію сучасної парадигми освіти, акцентуючи на поєднанні трьох відомих для науки та шкільної практики підходах: компетентнісному, діяльнісному та особистісно-орієнтованому.
Компетентність у вимірі нової української школи, слід розуміти як усвідомлене особистісне знання, як цінність власної пізнавальної діяльності та відповідальності за її результат. Компетентність як правило характеризує здатність особи діяти у проблемних ситуаціях, коли треба самостійно шукати додаткові засоби та нову інформацію і приймати неординарні рішення.
Олена Гайдамака (начальниця відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту загальної середньої освіти в Новій українській школі ІМЗО) у своєму виступі повідомила про подані на експертизу модельні програми. Доповідачка схарактеризувала найбільш поширені труднощі що спіткали творчі колективи розробників модельних програм, розкрила кількість поданих програм тощо.
Корисними та цікавими, з огляду на шкільну практику, були доповіді Юлії Романенко (експертка команди підтримки реформ МОН) та Вадима Карандія (директор Українського інституту розвитку освіти).
Доповідачі на конкретних прикладах розкрили алгоритм створення освітньої програми закладу. Так, за допомогою симулятора навчального плану, Юлія Романенко, продемонструвала можливі варіанти використання бюджету навчальних годин, з якого школа може на власний розсуд створювати відповідні інтегровані курси або предмети.
Після цього координатори освітніх галузей державного стандарту, здійснили стислий огляд усіх дев’яти галузей, розкривши компетентнісний потенціал кожної (Ірина Старагіна, Ірина Унгурян, Марія Василишин, Олена Бобкова, Андрій Терещук, Оксана Пасічник, Олена Шиян, Марина Кафтан, Оксана Івасюк, Інна Омельяненко, члени робочої групи зі створення ДСБСО).
Зокрема, у своєму виступі Андрій Терещук (координатор робочої групи з розроблення Державного стандарту технологічної освітньої галузі), розкрив мету технологічної освітньої галузі та коротко розкрив групи умінь, за якими укладено обов’язкові результати навчання.
Місія технологічної галузі у новій українській школі – творення освітнього середовища школи, яке на відміну від навчального процесу не обмежене у навчальному часі і водночас позбавлене будь-яких форм дискримінації учнів. Це можливо завдяки проєктно-технологічній діяльності, яка долучає усіх учасників освітньої діяльності до творчої і цікавої навчальної праці, що дозволяє вчителю формувати усі ключові компетентності нової української школи.
Найбільш актуальним завданням нової української школи є формування наскрізних умінь, які притаманні усім ключовим компетентностям і складають основу навичок XXI століття, м’яких навичок тощо. Саме цьому була приділена увага у виступі Ніни Дементієвської (науковий співробітник Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПНУ), яка розкрила рушійні сили нового стандарту у формуванні таких умінь, які сьогодні є вирішальними для успіху практично в усіх сферах людської діяльності.
Підсумовуючи, варто відзначити, що проведений захід це лише перший крок у поступі нової української школи на рівні базової середньої освіти, і тут важливо об’єднати зусилля усіх освітян та зацікавлених осіб у реформуванні української освіти. Тому організатори заходу створювали активний зворотній зв’язок з аудиторією через опитування учасників та активне спілкування через чат. Було розкрито графік наступних зустрічей і спільної співпраці усіх суб’єктів, які беруть участь у створенні нової української школи.