Розширене засідання проєктної групи освітньо-професійної програми «Трудове навчання та технології. Інформатика» другого (магістерського) рівня вищої освіти

18 листопада 2022 року, відбулося розширене засідання проєктної групи з розроблення ОП для підготовки вчителя технологій на магістерському рівні, за участі стейкхолдерів (Оксана АБРАМОВА, Олена ГОРОБЕЦЬ, Сергій ІЩУК), науковців які беруть участь у розробці стандартів для ЗВО (Віктор БУРДУН), членів проєктної групи (Олександр САЖІЄНКО, Валентина ХАРИТОНОВА)  та інших зацікавлених осіб – гарант ОП (бакалаврського рівня) Віталій БЕРБЕЦ, студенти першого року магістратури (Олена КОШКОДАН, Наталія БОНДАРЕНКО, Олена СТЕЦЕНКО).

Метою зібрання було розпочати роботу зі створення проєкту Освітньо-професійної програми «Середня освіта (Трудове навчання та технології. Інформатика)» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Проєкт програми  у  подальшому буде оприлюднено на сайті кафедри технологічної освіти,  для  широкого ознайомлення  серед фахівців, роботодавців та інших зацікавлених осіб.

Модератор зустрічі  Андрій ТЕРЕЩУК (гарант освітньої програми, доктор пед. наук,завідувач кафедри технологічної освіти),  звернувся до учасників зібрання із промовою,  у якій окреслив загальні напрями у підготовці вчителя технологій, яка відбувається за освітньою програмою. Коротко окреслив засадничі положення діючої ОП. Зокрема, А. Терещук, відзначив й виклики у підготовці сучасного вчителя, коли мінливий ринок праці вимагає більшої  гнучкості як від закладу так і від здобувачів вищої освіти. Однак важливо врахувати усі побажання та фахові рекомендації стейкхолдерів, стосовно змісту й структури освітньої програми з підготовки вчителя для викладання у старшій школі.

Оксана АБРАМОВА (стейкхолдер),  доцентка кафедри технологічної та професійної освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, висловила  загальне позитивне враження від ОПП, яка має чітку структуру, містить усі необхідні складники відповідно до Положення про освітні програми в УДПУ.

Представлений перелік освітніх компонентів ОПП дозволяє формувати у здобувачів вищої освіти як загальні так і фахові компетентності  зміст програми збалансовано, як в теоретичній і науковій, так і методичній і практичній підготовці вчителя.  Дисципліни за вибором здобувачів освіти складають 26,7% загального обсягу кредитів ЄКТС, що відповідає діючому законодавству.

Оксана Віталіївна вказала на сильні сторони ОПП в урахуванні цифровізації, сучасних освітніх трендів, забезпеченні набуття здобувачами освіти здатності до розв’язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру,   зокрема, це прослідковується у ПРН та наявності таких освітніх компонентів як, «Управління розробкою та супроводом програмного забезпечення», «Організація STEM в ЗЗСО», «Методика організації винахідницької діяльності» та підготовці випускної кваліфікаційної роботи.      

ОПП спрямована на підготовку вчителя трудового навчання/ технологій та вчителя інформатики. Фахівці за такої спеціальності здатні інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі у широких або мультидисциплінарних контекстах, здатні до організації освітнього процесу з технологій та інформатики на інтегральній основі, запровадження сучасних інтегрованих курсів з робототехніки та STEM-освіти. Це забезпечується наявністю освітніх компонентів у ОПП таких як, «Організація STEM в ЗЗСО», «Методика організації винахідницької діяльності» тощо.

Відповідно до професійної кваліфікації, яку отримують магістри за ОПП, є потреба у модернізації графічної підготовки здобувачів освіти за рахунок вивчення таких перспективних у технологічній та інформатичній галузях напрямків, як системи автоматизованого проєктування, комп’ютерна графіка, 3D моделювання тощо. Опанування здобувачами освіти даних напрямків сприятиме покращенню підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців для освітніх та наукових установ, що повною мірою відповідає основній меті діяльності УДПУ, заявленій у Стратегії розвитку університету.

Поряд із цим, з метою вдосконалення ОПП, можна рекомендувати наступне:

1) За відсутності стандарту вищої освіти відповідної спеціальності другого (магістерського) рівня вищої освіти, скорелювати програмні результати навчання рецензованої ОПП відповідно 7 кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та переглянути й оновити перелік компетентностей. Переглянути формулювання мети ОП, компетентностей та ПРН відповідно до назви професійної кваліфікації за ОП та  внутрішніх документів УДПУ (Положення про організацію освітнього процесу УДПУ , стр.7  та Положення про освітні програми в УДПУ 2022 рок, стр.9), де вказано «Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності».

2) Зменшити кількість ПРН та скорегувати компетентності відповідно до професійної кваліфікації за ОП та внутрішніх документів ЗВО (Положення про організацію освітнього процесу УДПУ на стр.4 «Компетентність – здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей. ПРН – узгоджений набір із 15-20 тверджень про те, що студент має знати, розуміти та бути здатним виконувати після успішного завершення освітньої програми»).

3) Відповідно до професійної кваліфікації ОП «вчитель трудового навчання та технологій, вчитель інформатики» модернізувати назву та зміст ОК «Методика креслення в старшій школі» з врахуванням специфіки технологічної освітньої галузі, наприклад, «Графічна підготовка учнів профільної школи з методикою викладання».

4) З метою забезпечення поєднання навчання із науково-педагогічними дослідженнями здобувачів рекомендується уведення ОК з орієнтовною назвою  «Методологія наукових досліджень».

5)  Переглянути придатності до працевлаштування за ОП відповідно до її назви, мети, ПРН тощо.

6) Збільшити кількість кредитів ЕКТС на вивчення навчальної дисципліни «Методика навчання інформатики» аналогічно до вивчення «Методики профільного навчання».

7) На стор. 17 виправити технічні помилки (у матриці позначити освітні компоненти ОПП, що забезпечують ФК 5).

8) Розвантажити зміст ОПП від другорядної інформації, зокрема, деталізації кадрового забезпечення (кількості НПП) та детального переліку спеціалізованих лабораторій тощо.

У цілому можна вважати, що освітньо-професійна програма відповідає підготовці фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю «Середня освіта (Трудове навчання та технології. Інформатика)».

Олена Горобець (стейкхолдер) директора комунального закладу «Кропивницький міжшкільний ресурсний центр №1» Кропивницької міської ради» у своєму виступі звернула увагу на необхідності підготовки такого вчителя, який буде здатний до викладання предметів або курсів на інтегрованій основі.

Олена Валеріївна, у своєму виступі, стисло розкрила особливості функціонування ресурсного центру, його сильні сторони для нової української школи, ознайомила через презентацію з матеріально-технічним оснащенням закладу та особливостями роботи вчителя у такій установі.

Ресурсний центр здійснює матеріально-технічне забезпечення закладів загальної середньої освіти, дозволяє поглиблено вивчати окремі шкільні предмети, які учні можуть обирати залежно від власних здібностей, природних обдарувань та професійних намірів. Заклад має на меті концентрацію матеріальних ресурсів для підтримки і розвитку практичної підготовки учнів, зорієнтованість на компетентнісному навчанні школярів.

Особливо сильною стороною міжшкільного ресурсного центру є залучення учнів до творчості через участь у творчих проєктах де учні можуть розкривати свої здібності й уподобання до різних галузей знань або інших профілів. Це слугує потужною підтримкою для закладів середньої освіти  у проведенні заходів пов’язаних з передпрофільною підготовкою учнів 9-го класу.

Олена Валеріївна у своєму виступі окремо приділила увагу у підготовці вчителя до викладання інтегрованих дисциплін і курсів і зокрема, необхідності звернути увагу на графічну грамотність вчителя, важливості її підвищення.

Стандарту вищої освіти України зі спеціальності 014 «Середня освіта (за предметними спеціальностями») завідувач кафедри технологій виробництва і професійної освіти Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Віктор Васильович висловив загальні пропозиції щодо розробки навчального плану та ОП магістерського рівня спеціальності «Середня освіта. Трудове навчання та технології».

Стандарт, що розробляється для ЗВО зі спеціальності «Середня освіта» передбачає, що випускник ЗВО ступеня «бакалавр» може працювати тільки у 5-9 класах ЗЗСО, а з дипломом ступеня «магістр» – у 10-11 класах ЗЗСО.

Навчальний план і ОП повинні враховувати положення Стандарту, який ще на стадії розроблення і положень Професійного стандарту за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти». На які компетентності необхідно звернути особливу увагу. Серед них наступні:

1. Науково-дослідна компетентність. Так як у стандарті є компетентність «Здатність здійснювати науково-педагогічні дослідження» і закладено написання кваліфікаційної роботи магістра у навчальний план необхідно внести дисципліну «Методологія наукових досліджень в галузі технологічної освіти».

У підготовці бакалаврів у навчальному плані бажано мати дисципліну «Логіка та методологія наукового пізнання». Завдання цієї дисципліни сформувати у здобувачів вищої освіти філософську або фундаментальну систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання. Ці знання знадобляться бакалаврам при написанні наукових статей, курсових і кваліфікаційних робіт, проведенні досліджень.

В магістратурі ж, знання отриманні в бакалавраті повинні конкретизуватись через часткову методологію, яка розгляне сукупність специфічних методів конкретної науки. Ці методи стануть базою для вирішення дослідницьких проблем в галузі технологічної освіти при розв’язанні завдань, які стоять перед магістрами при написані випускної кваліфікаційної роботи магістра. Тому, в магістратурі доречно викладати дисципліну «Методологія наукових досліджень в галузі технологічної освіти» і залишити навчальні години за випускаючою кафедрою.

2. Інформаційно-цифрова компетентність.

В межах бакалаврату у здобувачів вищої освіти цифрові компетентності будуть сформовані під час вивчення дисципліни «Цифрові технології у професійній діяльності вчителя» та виконання різних завдань, які передбачають застосування цифрових технологій з інших дисциплін.

В межах магістратури цифрові компетентності здобувачів вищої освіти можуть формуватися при вивченні спеціалізованих комп’ютерних програм. Освітній компонент може мати різні назви (Комп’ютерне проєктування та моделювання об’єктів, Інформаційно-цифрові технології). Крім того, здобувачам вищої освіти можна запропонувати дисципліни за вибором, які підсилять основну дисципліну. 3D-друк, робототехніка, STEAM освіта.

3. Здоров’язбережувальна компетентність. (здатність забезпечити безпечне освітнє середовище)

В шаблоні навчального плану бакалаврату у нас є дисципліна «Здоров’язбереження, особиста безпека та захист». Під час її вивчення буде сформована здоров’язбережувальна компетентність у наших здобувачів вищої освіти. Якщо передбачити, що за магістерським рівнем будуть навчатись здобувачі вищої освіти, що вступили за перехресним вступом і не вивчали цю дисципліну в бакалавраті, то можна рекомендувати їм обрати цю дисципліну за вибором. Крім того, в межах викладання дисциплін «Освітній процес у сучасній школі: теорія та практика» і «Методика викладання в галузі технологічної освіти» можна включити певні теми, які розширять та поглиблять знання, отримані здобувачами вищої освіти в бакалавраті зі здоров’язбережувальних технологій. Крім того, під час педагогічної практики здобувачі вищої освіти також отримують певні знання зі здоров’язбережувальних технологій, які застосовують ЗЗСО безпосередньо в освітньому процесі (можна включити в програму практики). Включати в шаблон навчального плану магістратури окрему дисципліну «Здоров’язбережувальні технології в освіті» ми вважаємо недоречним.

4. Інклюзивна компетентність

В навчальному плані підготовки бакалаврів у нас закладена дисципліна «Теорія та методика навчання осіб з особливими потребами». В магістратурі формування компетентностей здобувачів освіти з інклюзії можна розподілити між дисциплінами «Освітній процес у сучасній школі: теорія та практика», «Методика викладання в галузі технологічної освіти» і педагогічна практика.

5. Мовна компетентність. Володіння академічною українською та іноземною мовою. В ОП необхідно зазначити освітні компоненти які формують ці компетентності. Це можуть бути як окремі дисципліни, так і освітні компоненти різних дисциплін. Якщо певні ПРН забезпечуються виключно за рахунок дисциплін вільного вибору здобувача, це недолік у контексті відповідності Критерію 2, адже тоді ЗВО ставить досягнення цих ПРН у залежність від реалізації здобувачем свого права на вибір тих чи інших дисциплін. Винятком може бути формування програмного результату навчання за умови пропонування для вибору кількох різних ОК (блоків), які спрямовані на досягнення одного й того ж програмного результату навчання.

В навчальному плані, на наш погляд, обов’язково повинні бути дисципліни «педагогіка» і «психологія». В нашому плані вони мають назви «Освітній процес у сучасній школі: теорія та практика» і «Психологія освітньої діяльності».

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України №506 від 17.04.2019 року заклади вищої освіти, які здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти ступенів бакалавра та магістра (за освітньо-професійною програмою) за спеціальністю 014 «Середня освіта» (за предметними спеціальностями), мають право здійснювати освітню діяльність за освітніми програмами, що передбачають здобуття другої спеціальності (предметної спеціальності). Ми обрали другу спеціальність викладач ЗВО. Можна також поєднувати зі спеціальністю «Професійна освіта». Але необхідно розуміти, що забезпечення цих других спеціальностей повинно бути забезпечено певною кількістю кредитів (скільки, ви визначаєте особисто і повинні будете доказати що їх достатня кількість), практикою і окремим екзаменом на підсумковій атестації

Що стосується безпосередньо дисциплін спеціального циклу. На мій погляд, повинні бути такі дисципліни «Методика викладання технологій у ЗЗСО», «Сучасні освітні технології», «Сучасні виробничі технології», «Технологічний практикум». Наповнення дисциплін на розсуд випускаючої кафедри.